- ампутація
- -ї, ж.Хірургічна операція, під час якої видаляють (повністю або частково) той чи інший орган, відтинають кінцівку. Ампутація руки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ампутаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ампутаційний — а, е. Прикм. до ампутація … Український тлумачний словник
ампутація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ампутувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Робити ампутацію чого небудь; вирізувати, відтинати … Український тлумачний словник
аньюм — у, ч. Захворювання людини, при якому спостерігається спонтанна ампутація пальців … Український тлумачний словник
бластема — и, ж. 1) Будь яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2) Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини … Український тлумачний словник
манчестерівський — а, е: •• Манче/стерівська опера/ція мед. гінекологічна операція – поєднання ампутації подовженої шийки матки з передньою кольпорафією та підшивання кардинальних зв язок до передньої стінки шийки матки і кольпоперинеопластики … Український тлумачний словник
проктопластика — и, ж. Хірургічна пластика прямої кишки після її ампутації або при її вродженій відсутності … Український тлумачний словник
реампутація — ї, ж., мед. Повторна або додаткова ампутація; виправлення недоліків і форми культі з метою протезування … Український тлумачний словник
утин — у, ч., мед., діал. Ампутація … Український тлумачний словник